Всего: 7 1–7
Добавить в вариант
Увідповідніть функцію (1–3) та її властивість (А–Д).
1 
2 
3 
А функція непарна
Б областю значень функції є множина 
В областю визначення функції є проміжок 
Г функція спадає на проміжку 
Д графік функції має лише дві точки перетину з осями координат
не принимает отрицательных значений ни при каких значениях x, а значит, областью ее определения является промежуток 
Ответ — Б.
возрастает, поэтому наибольшее значение на промежутке [0; 5] она принимает при наибольшем значении аргумента: 
Таким образом, 1 —B.
—
Таким образом, 2 — Б. 
. Таким образом, 3 — А.На рисунках (1−3) зображено графіки функцій, кожна з яких визначена на проміжку [−2; 2]. Установіть відповідність між графіком функції (1−3) та властивістю (А−Д), що має ця функція.
А графік функції не перетинає графік функці 
Б графік функції є фрагментом графіка функції 
В множиною значень функції є проміжок [−1; 2]
Г функція спадає на проміжку [−2; 2]
Д функція зростає на проміжку [−2; 2]
Таким образом, 2 — Б. 
симметричен относительно оси 
а значит, функция четная. Таким образом, 1 — Г.Установіть відповідність між функцією (1−3) і властивістю (А−Д) її графіка
1. 
2. 
3. 
А не перетинає вісь y
Б паралельний осі х
В розташований у всіх координатних чвертях
Г має лише одну спільну точку з графіком рівняння 
Д симетричний відносно початку координат
не пересекается с осью Oy. Итак, 1 — А.
имеет только одну общую точку с графиком окружности, задаваемой уравнением 
Таким образом, 2 — Г.
расположен во всех координатных четвертях. Таким образом, 3 — В.Увідповідніть функцію (1–3) та її властивість (А–Д).
1 
2 
3 
А функція парна
Б областю значень функції є множина [−1; 1].
В областю значень функції є проміжок [−2; 2].
Г функція спадає на проміжку
Д графік функції має лише дві точки перетину з осями координат
Ответ — А.Соотнесите функцию (1−3) и ее свойства (А−Д):
1 
2 
3 
А функция является периодической
Б график функции имеет вид 
В функция достигает максимума в точке (2; 0)
Г график функции проходит через точку начала координат
Д функция достигает максимума в точке (2; −1)
Ответ — Б.